Leopyatash | Дата: П`ятниця, 15.12.2017, 14:11 | Повідомлення # 1 |
Підполковник
Група: Проверенные
Повідомлень: 118
Статус: Offline
| Сніг враз прикрив безстидно голі віти, З яких пожовкле листя позривав Коханець-вітер, щоб змогли надіти Вже навесні з смарагдів покрова. Як взимку нишкне світ живий в природі Та упадає в відпочинок-сон, Тоді так хочеться сказати: годі, Час, зупинись на мить, бо є резон Згадать минуле, освіжити сили, Щоб безнадії сум нас не зборов, І завтра в небо на кохання крилах Злетіти так, як повелить любов, Щоб над земним, мов птахою, полинуть, Позбувшись повсякдення тягарів, І повернутись з журавлиним клином, Журбу втопивши десь серед морів!..
Leonid
|
|
| |