Rom4ik23 | Дата: Пятница, 05.06.2020, 00:39 | Сообщение # 1 |
Рядовой
Группа: Пользователи
Сообщений: 18
Репутация: 3
Статус: Offline
| Стоїш у сутінках печальна про що сьогодні мрієш ти, ця мить така парадоксальна, нам не завадять розвідні мости.
І тихо підійду, обійму за плечі і трохи з тобою так постою, зігрію тебе у цій холоднечі, коханням своїм тебе напою.
І розчинню твої печалі й мовчанням все тобі скажу, ми не такі вже й досконалі, та я тебе все ж збережу.
Не стій у сутінках печалі і не дивись у далечінь, ти ж бачиш, в нашому мовчанні приходить часточка прозрінь.
|
|
| |