Leopyatash | Дата: Вівторок, 30.03.2021, 16:54 | Повідомлення # 1 |
Підполковник
Група: Проверенные
Повідомлень: 118
Статус: Offline
| ПЕРЕДВЕЛИКОДНЄ-2 Не знаю, хто кого забув: людей Всевишній, чи колись вони забули Його перші, та скаржилися на судьбу усі як вміли і могли, ну і замовкли лише вмерши.
Творець невидимий для нас, Його присутність непомітна, і в ясний день і в темний час не шле ніякої відмітки.
В оманливо щасливу мить, нам навіть важко уявити, що хтось завжди нас захистить, чиїм всі світлом оповиті.
Ми часто наслідки жадань нестримних юності років нерідко звалюєм мов дань на долю, Бога чи батьків.
Та вибачають рідні нам, як Бог провини пробачає, не помічаючи в них зла, і честі й совісті навчає, щоб в кожного любов росла, яку ми серцем відчуваєм.
Занедбаний в нас сад душі: між бур’янів – надій колосся, та глушать їх в’язкі кущі того, що так і не збулося.
Але спалахують вогні плекань величних й благородних: те, що являлось тільки в сні, доступним вже стає сьогодні.
Якщо любов живе в серцях, гординя мре, тривоги тануть; до ближніх приязнь – від Отця – Його дари нас не обмануть.
І це єдине почуття стає від ділення все більше: примножить сили, а життя із прози стане гарним віршем.
Не требує Бог жертв від нас – вогонь небесний всіх зігріє, любов – це перший Його знак на шлях, де здійснюються мрії. 2021
Leonid
|
|
| |