prgrntsk | Дата: Понеділок, 26.04.2021, 12:09 | Повідомлення # 1 |
Сержант
Група: Пользователи
Повідомлень: 23
Статус: Offline
| Я дивлюся в обличчя, неначе у книги. Я читаю по поглядах все, по губах. Сонцесяйне проміння, відшліфовану кригу Відчуваю на дотик, розумію на смак!
Очі в очі. А схоже, озера в озера! Я пірнаю, а там... глибина, глибина! Не стачає повітря: необхідна перерва! Але стільки бажання дістатися дна!
І наступне обличчя знання відкриває, Як написаний кимось одвічний трактат! Там абзаци до пекла і сторінки до раю! Знову й знову наступне. І знову навгад!
Я дивився учора. Дивитимусь завтра. Я дивитимусь потім, останнього дня! Там же стільки любові та вічної правди! Не прочитаних книг ще насправді - пітьма!
Віталій Пригорницький
Повідомлення відредагував prgrntsk - Понеділок, 26.04.2021, 12:10 |
|
| |