Helena | Date: Thursday, 04.11.2021, 14:59 | Message # 1 |
 Private
Group: Пользователи
Messages: 17
Reputation: 2
Status: Offline
| Розгорнувши свої крила, ніч панує до світанку, Зорі звично так кочують - світло сіючи згори...
Їм з Землі холодним сяйвом стрічку жовтого серпанку З легким пафосом дарують вулиць стражі - ліхтарі.
Я у засідці безсоння, ти не йдеш, я все чекаю, Ніч крізь сито сіє зорі, з них узори випліта...
Я шукаю на долоні знаки нашого кохання - Тільки бачу нещасливе: ти не той і я не та... 2019г
Message edited by Helena - Thursday, 04.11.2021, 15:20 |
|
| |
NicKoLayKaRTaSHoV42 | Date: Wednesday, 29.12.2021, 10:13 | Message # 2 |
Private
Group: Пользователи
Messages: 9
Reputation: 2
Status: Offline
| Який вірш! Захоплює і чарує.
Николай Карташов
|
|
| |