Helena | Дата: Четвер, 04.11.2021, 14:59 | Повідомлення # 1 |
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 18
Статус: Offline
| Розгорнувши свої крила, ніч панує до світанку, Зорі звично так кочують - світло сіючи згори...
Їм з Землі холодним сяйвом стрічку жовтого серпанку З легким пафосом дарують вулиць стражі - ліхтарі.
Я у засідці безсоння, ти не йдеш, я все чекаю, Ніч крізь сито сіє зорі, з них узори випліта...
Я шукаю на долоні знаки нашого кохання - Тільки бачу нещасливе: ти не той і я не та... 2019г
Повідомлення відредагував Helena - Четвер, 04.11.2021, 15:20 |
|
| |
NicKoLayKaRTaSHoV42 | Дата: Середа, 29.12.2021, 10:13 | Повідомлення # 2 |
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 9
Статус: Offline
| Який вірш! Захоплює і чарує.
Николай Карташов
|
|
| |