olgavalerievna | Дата: Субота, 11.12.2021, 02:04 | Повідомлення # 1 |
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 13
Статус: Offline
| Я – сніжинка? Спускаються сніжинки білосніжні з-під небес додолу, Їх подихом морозним скрізь розвіює зима. Вони убранням теплим ляжуть на поверхню захололу, Значить летять на землю зовсім недарма.
Так і мене несе потік стрімкий в життя бистрині, І в вирі крутить часто, й на порогах б'є! А ті сюрпризи, що тримає доля в своїй скрині, Мені життя за мої вчинки неодмінно видає!
Та хоч одна сніжинка й зовсім невеличка, Хоч пройде час і стане з неї лиш вода, Але з води тієї соковита виросте травичка І забуяє зеленню природа молода!
Я теж у Всесвіті, як та сніжинка, майже невагома, Життя свого потік буквально переходжу вбрід. Та мучить мозок мій питання, мов оскома: А чи залишиться від мене хоч маленький слід?
О.В.Долгієр
Повідомлення відредагував olgavalerievna - Субота, 11.12.2021, 02:09 |
|
| |