| Leopyatash | Дата: Вівторок, 14.08.2018, 22:25 | Повідомлення # 1 |
 Підполковник
Група: Проверенные
Повідомлень: 118
Статус: Offline
| Зустріч з річкою дитинства:
Заростають верболозом кручі мого Бугу,
берег, вкритий осокою викликає тугу
за дитинством босоногим, за ковблями в банці,
які я на крихти хліба тягав з річки вранці:
бабка, чвиркнувши кишками, в мить – на сковорідку.
рибки ті приходять з снами, жаль, що дуже рідко…
Як поринув в нетрі Бугу, наче знов родився,
обмілів ти, друже рідний, хоч бездонним снився.
Не такі стрімкі вже води, не несуть до скелі,
де була каменеломня, там асфальт вже стелять,
а в дитинстві за парканом в заборонній зоні
грали в карти вдень і ніччю охоронці сонні.
Кличе пам’ять щем й неспокій: в голові вже сивій
є горох із «того боку» із чужої ниви,
де капуста і кавунчик в кілька раз добріші,
ніж на "свОєму" сільському боці Бугу-річки...
А пізніше, коли юність привела кохання,
скільки Буг чув наших щирих зізнань аж до рання!
Течуть тихо його води, а в пам’яті весни,
коли стрімко і потужно повінь кригу несла.
Очищалось тоді русло, ставало глибоким,
невже теж старієш, друже, стільки ж нам тих років?
Вірю, час іще вернеться: крига буйно скресне,
прибіжить мале дитятко, як і я на вЕсні,
любуватися, як повінь сміття змиє й горе,
понесе через Вкраїну стрімкі води в море.
Чорне море стане синім, бруду й не помітить
І прийме наш Буг, мов сина, радісно й привітно.
Верби низько прихилились, відчува розлуку.
На прощання й для прощення простягну їм руку.
В берегах оцих черпаю я натхнення й силу,
знаю, Буг нам допоможе, де б нас не носило.
Не до «Бугу», а до «Богу» - у селі казали,
їм ця річка, як Всевишній, тому й так назвали?
В ній хрестилися і прали, коноплі мочили,
коней мили, напували, раків й риб ловили.
Вже й ми виросли і гідну вибрали дорогу,
не гриміли всім литаври, та всі мали змогу
працювати і ростити собі гарну зміну,
яка зможе заглянути в глибину під піну.
Буг, мов Бог мій, щедрий й рідний, строгий і надійний,
твої чари надихають нас творить і діять:
ми очистимо країну від сміття і бруду,
щоб створити в Україні справжнє в світі чудо.
Будем чесні і сміливі, дружні в свято й будень!
…Бугу ж ніжні темні води повік не забудем.
Leonid
|
| |
| |
Уважаемые творческие личности, по многочисленным просьбам мы снова возобновляем работу нашего Литературного Форума «Литературная Революция :: здесь живет Творчество!». Первый наш Форум просуществовал больше 10 лет в пространстве интернета и собрал вокруг себя много друзей, которые виртуально общались и делились своим творчеством в интернете на нашем Форуме, публиковались в журнале «Стена», а также встречались и общались лично на различных литературных чтениях и выставках, на площадках журнала «Стена» по всей Украине и за рубежом.
