Leopyatash | Дата: Четвер, 25.10.2018, 16:27 | Повідомлення # 1 |
Підполковник
Група: Проверенные
Повідомлень: 118
Статус: Offline
| ПІВНЕБА За вербами сонце сідало над Бугом – моїм незрадливим та відданим другом. Немов зачаровані трави і лози – росою блищать, чи прощання це сльози? Картинки з дитинства так зримо постали, торкнувся, і знову безслідно розтали… Незчувся, як ніч опустилась над лугом, півнеба вже місяць зорав срібним плугом. Коли ще тут буду? Йшов – не обернувся, був наче вві сні та боявся - проснуся. А завтра тут сонечко встане, як треба! І я повернусь, бо пройшов лиш півнеба… 10.2018р
Leonid
|
|
| |