Leopyatash | Дата: Субота, 02.02.2019, 12:01 | Повідомлення # 1 |
Підполковник
Група: Проверенные
Повідомлень: 118
Статус: Offline
| ВЕЧОРІЛО
(згадка-погляд на фото)
Повільно сонце рухалось по небу,
немов його незмащені кістки
скрипіли й дещо рух свій гальмували,
та сірим попелом минулого спускавсь
невідворотно й тихо літній вечір.
День догорав, бліде, мов безжиттєве,
прийняло небо колір ніжно-голубий,
неначе фарфор в’язаний тонкими
високих хмар химерними стрічками.
Він погасав із подихом ледь чутним,
прощався шепотом, мов хвилі по піску,
та враз безсило поступивсь та зник,
дорогу всю віддавши буйству ночі.
***
А біль розлуки, відчаю та гіркоти,
кохання нерозділеного сили
уколом гострим безнадії й самоти
холодним смутком серце полонили.
Leonid
|
|
| |