Leopyatash | Дата: Вівторок, 16.07.2019, 12:31 | Повідомлення # 1 |
Підполковник
Група: Проверенные
Повідомлень: 118
Статус: Offline
| Я не сумую за минулим, хоч трішки є. Багато що вже промайнуло, мине й моє. Кохання перше, мов останнє, як дим між хмар, закрутить голову й розтане, мов дійство чар, залишить в серці ятрить рани ще тлілий шар, від сподівань на щастя марних щемить душа… – Вставай! – звучить завзятий голос, – Та йдем уже! Нагнувсь онук, мов зелен колос, – Ну й спиш! – Невже!?
Leonid
|
|
| |