AstraV | Дата: Среда, 28.08.2019, 16:58 | Сообщение # 1 |
Рядовой
Группа: Пользователи
Сообщений: 15
Репутация: 2
Статус: Offline
| Темні мелодії лісу глибокого Хащами сплетені , злиті тривогою Стрінуть заблудшого в тінь подорожньго... Зманить, покличе в обійми порожнії Ліс, що ні з ким про пусте не базікає, Тягнеться кігтями в небо безликеє, Кличе із мороку душі стривожені, Темною силою геть заворожені. Водять заблудшого тропи незвідані, Танцями зваблюють віти розхитані... Зманить пітьма та тихенько процідиться В серце, що більше ніколи не зцілиться... Зманить, просочиться темною силою Зітруться спогади, погляду милого, Вкриє туманом, дурманом обернеться, Запахом трав під ногами розстелеться. Втратить себе... й побреде між криницями Тінь-одинак із пустими зіницями... Голосом хрипким затягне без докору Темні мелодії лісу глибокого
Вікторія Безрук, 2019
Сообщение отредактировал AstraV - Среда, 28.08.2019, 16:59 |
|
| |