Регистрация | Вход
Уважаемые творческие личности, по многочисленным просьбам мы снова возобновляем работу нашего Литературного Форума «Литературная Революция :: здесь живет Творчество!». Первый наш Форум просуществовал больше 10 лет в пространстве интернета и собрал вокруг себя много друзей, которые виртуально общались и делились своим творчеством в интернете на нашем Форуме, публиковались в журнале «Стена», а также встречались и общались лично на различных литературных чтениях и выставках, на площадках журнала «Стена» по всей Украине и за рубежом.
Мы снова, с нуля, возобновили работу Форума, но уже на официальном сайте журнала «Стена».
Для Вас созданы рубрики «Поэзия» и «Проза» , где абсолютно каждый может разместить свои стихотворения (прозу), а у любителей литературы будет возможность познакомиться с Вашим творчеством, написать комментарии, подружиться с Вами. Ведь очень важно выходить за рамки социальных сетей и дарить свои творения читателям!
Всеукраинский молодежный журнал «Стена» выходит один раз в квартал. И редакция журнала снова в каждом номере будет выбирать «Поэта (Прозаика) квартала по версии журнала «Стена» и публиковать его стихотворения (прозу) в печатной версии журнала «Стена». Может будут выбраны и несколько поэтов (прозаиков).
В конце года будут выбраны «Поэт 2022 года по версии журнала «Стена», «Прозаик 2022 года по версии журнала «Стена». Чтобы быть объективными мы сделаем в интернете активное голосование в котором выбирать будут читатели. Победители и их творчество будут опубликованы в журнале «Стена» в конце 2022 года.
Размещайте Ваши стихотворения и прозу в рубриках Форума «Поэзия» и «Проза», но сначала Вам необходимо будет зарегистрироваться на нашем сайте. Не старайтесь выбрать лучшие работы, публикуйте всё, что изливается из Вас. Дайте возможность читателю познакомиться с тем, что у Вас внутри и погрузиться в новые потоки творчества. Количество размещенных работ – неограниченно!
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Адам і Єва
AstraVДата: П`ятниця, 01.11.2019, 11:10 | Повідомлення # 1
Сержант
Група: Пользователи
Повідомлень: 22
Репутація: 3
Статус: Offline
«Тихо і затишно тривали райські дні. Бо Рай – то чудове місце де звірі товаришували, щедрий стіл накривався сам собою, а дива просто ставалися. Для Адама і Єви , що мешкали у найкращих його куточках, життя було простим і зрозумілим. Все мало своє призначення і назву. Не зрозумілими і дивними лишалися лише дзвіночки на найінтимніших частинках тіла. І лишалися ті дзвоники непотрібними допоки Єва та Адам не помітили, що бринять вони тільки коли натрапляють один на одного.
Так почали складатися тендітні звуки зустрічей Адама та Єви. Народжувалася мелодія, спочатку несмілива та незграбна. Та згодом розлилася дзвінкими переливами, сповненими ніжності, пристрасті та яскравої краси. І Раєм полилася найпрекрасніша музика – соковита мелодія життя.
«Де ви, діти мої? Чому ховаєтеся від мене?» - захотів скрикнути Бог, але ніжна рука лягла на його плече.
- Облиш їх.
- Але ж вони….
- Так. Вони стали як ми.
- То що? Настав час вигнання?
Із сумом покидали Рай Адам і Єва. Там залишилися чудеса, що просто ставалися, звірі, що бавилися та товаришували та щедрий стіл, який накривався сам собою. Але дзвеніла в них нестримна мелодія життя, штовхаючи уперед. Та жевріло у душі зернятко Раю…»
- То що, тату, Адам і Єва ніколи-ніколи не повертаються до того Раю? – маленькі оченята із захватом чекали продовження.
- Та чому ж ніколи? – усміхнувся Адам, - Збирайся, розбишако, бабуся і дідусь уже чекають.
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: