Ми щодня їмо хліб, не замислюючись над тим, хто його першим спік на землі. Офіційні історики говорять, що перший хліб був у вигляді юшки, аргументуючи тим, що навіть у сучасному світі деякі народи Африки та Азії готують традиційні хлібні юшки. Але ця теорія так собі, зважаючи на те, що як у землі і нашого життя є Вищий Замисел Творця, адже в світі і табурет не самонароджується))), так і у кожного знання і дару є свій Творець і даруватель. Недаремно в єдиній молитві, яку для нас записали апостоли з вуст Христа є слова: “Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам долги наші, як і ми прощаємо должникам (винуватцям) нашим...”. Є і такі слова: “Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить з уст Божих”. Як бачимо, Хліб символізує благословення, достаток, гостинність, а також є образом Ісуса Христа, "Хліба Життя".

В кожного народу свій хліб, залежно від природних і кліматичних умов: там, де спека — прісний корж, а там де прохолодніше — на заквасці чи дріжовий.

Життя йшло і хліб в середині 20 століття вже не мав того сакрального значення і символу життя на Землі, як у попердні епохи, тому придумали Всесвітній день хліба, який виник у 50-х роках минулого століття, ініційований він Міжнародною асоціацією пекарів. Офіційно свято затвердили на засіданні ООН 1979 року. Тепер, щороку, 16 жовтня, ті, хто присвятили своє життя пекарському мистецтву, мають професійне свято, а ми маємо нагоду згадати, що ж для усіх нас означає хліб і його відсутність.

Наша Батьківщина теж має своє щорічне свято хліба, свого, народного, яке відмічається літом в Музеї народної архітектури і побуту (Пирогово) в Києві. Цього воєнного 2025 року, Свято вийшло глибоким і символічним, адже війна завжди нагадує тим, хто прокинувся серцем, про важливі і прості істини життя. Недаремно в нашому народі випікання хліба завжди пов'язувалося з родючістю, достатком та благополуччям, а також із духовними практиками. Процес випікання хліба вимагав не тільки фізичної чистоти, а й чистоти думок та намірів. Вважалося, що те, що закладається в тісто, впливає на кінцевий результат і людей. Хліб був священним, і ще донедавна його поважали і ніколи не викидали. Тому сьогодні, коли стільки хліба можна побачити на дорозі, в Києві мало не щодня, стає моторошно, адже існує повір'я про тих, хто не цінує хліб, і про їх долю, яка повернеться великими іспитами. Саме тому так важливо нагадувати людям про хліб і труд, про цінність дарів на столі, про величний подвиг людей, чиї руки жнуть і пахнуть хлібом.

Свято Хліба в Пирогово нагадало про це усім відвідувачам, а ми із художницею Передвижницею 21 століття Інессою Гашинською розпочали цикл культурно-просвітницьких заходів і серію картин, присвячених труду, селу, і хлібу, духовним скарбам і традиціям народу, що навіть в поле не виходив без молитви, не те що за стіл сісти.

Як це було 13 липня 2025 року, дивіться в репортажі журналу “Стіна”

Дякуємо усім робітникам і дирекції Національний музей народної архітектури та побуту України