Лейпцизький книжковий ярмарок (нім.: Leipziger Buchmesse) є другим за величиною книжковим ярмарком у Німеччині після Франкфуртського. Лейпцизький книжковий ярмарок з'явився у XVII столітті і довгий час був центром книжкової торгівлі Німеччини, аж доки ФРН у 20 столітті, в результаті конфронтації між ГДР і ФРН, Заходом і СРСР не створило їй альтернативу, адже капіталістичний захід Німеччини не міг залишити ярмарку в ГДР, тому їй створили, як я сказала вище, альтернативу і добряче розкрутили у Франкфурті, хоча, історично, Лейпцигська ярмарка старіша і, як на мене, цікавіша.

Саме на книжкових ярмарках можна відстежити те, куди віє вітер і які замовлення на світові зміни і світогляд є на повістці. Останні 3 роки головними темами є глобалізм, зелена повістка, віщування нової пандемії, релігійний екуменізм, ЛГБТ і трансгендери, фемінізм, доволі багато Карла Маркса (його дуже полюбляють в Давосі, Шваб і Аталі в кожній своїй книзі цитують і захоплюються), і, безперечно теми Ірану, Китаю, Росії, слов"янства, війни на Україні, але риторика, в порівнянні із першим роком війни змінилася, як і кількість літератури. Минулого року Зеленському було присвячено чимало, цього року, лише дві книжки бачила. А Трамп кругом))))

Не можу сказати, що книжкові ярмарки Європи - це щось грандіозне, аж ні, бачила я в Києві, у часи хороші, і в Українському домі на 3-х поверхах книговидавництва і мистецтво книжкових ілюстрацій, патітурок, доброго перекладу..., і на Книжковому Медвіні в інфізі на 5 поверхах, і фестиваль фантастики Єврокон, і грандіозніші події і стенди, наш журнал брав участь у ярмарках протягом 20 років, і бачив, як потроху їх спеціально знищували, як якість літератури змінилася на політичні замовлення....

Окремою темою Лейпцигської книжкової ярмарки можна виділити стенди художників - ілюстраторів, це якийсь анекдот, весь час хотілося поставити запитання в стилі Остапа Бендера: "Скажіть мені, Кіса, як художник художнику: ви малювати вмієте?". Усі ці каляки-маляки - це сьогоднішній так званий "тренд", він проник і до нас, достатньо пройтись київськими картинними галереями чи завітати в кодло пінчук-артцентру. Можливо, саме тому, єдиний стенд художника, де постійно був натовп людей - це стенд із поштовими картками художника-емігранта з Росії, він малює красивих котиків, собачок тощо....

Окремий павільйон, присвячений аніме і коміксам Манга - ось де можна зустріти усіх героїв Данте з "Божественої комедії" і кругів пекла. Усі ці потворні герої з рогами і великими вухами так вкоренилися в Німеччині, що навіть 40-річні дядьки і жінки носять просто на вулиці усі ці вуха, зелене волосся і роги, про татуювання із символами бафомета і смерті й говорити годі.

Що ще?

Будь-яка подія, книжкова чи політична не відбувається без їжі, німці весь час їдять і черги до майданчиків фастфуду на ярмарці більші, аніж за книгами, все це пахне картоплею і ковбасою, пивом...

Для мене цікавими були стенди з історичними книгами, дитячою літературою і, присвячені політичним діячам, ось де можна було почерпнути цікавого. Книги масмаркету - це сміття, хоча і дуже розкручене, як і макдональдси усіх мастей. Також були цікаві стенди Балканських країн, Японії,книжкові новинки з Косова, до них ми аж ніяк не мали змоги дотягнутись, а тут все в одному просторі, є і Венгри, і навіть опозиційна поезія вихідців з Білорусії, їх було чути))))....

Автор Костилєва Наталія

П.С. Наша команда намагається, як в історії про Фігаро, кругом встигнути Тож, поки одна частина прямує на Ретро раллі GP Lady&Gentleman Kyiv Race Day RUH 2025 , інша, в Німеччині, на Лейпцигській книжковій ярмарці вивчає новинки і презентує наші труди. Наш головний редактор Anastasiya Pravdivets з місця події, 29 березня, 3 день Leipziger Buchmesse