Ні телефонний зв'язок, ні інтернет не витіснили листи з життя людей, як і поштарок, особливо їх робота важлива в регіонах і у сільській місцевості, та й в столиці вони необхідні, ми про це знаємо добре, адже на пошті буваємо частенько))). Пишуть громадянам банки, податкова, суди та інші відомства. Помітно важчає робоча поштарська сумка напередодні Нового року, Різдва, 8 березня та інших свят. Хтось може подумати, що це дуже легка робота – розніс пошту і все відпочивай, насправді професія листоноші не з простих. Потрібна фізична витривалість, адже доводиться щодня проходити не один десяток кілометрів, альтруїзм, адже люди усі різні))). Чи сонце пече нестерпно, чи дощ ллє без передиху, листоноша — у дорозі. Є й інші незручності та ризики — погана освітленість вулиць та під'їздів, криміналізація суспільства та...бродячі собаки, чи в дворах на цепку не дуже виховані))). Пам"ятаю, як знайома поштарка Анна Григорівна розповідала:

"— За роки спілкування я знаю багато історій з життя людей на своєму участку, з деякими міцно потоваришували. Для багатьох людей (не хочу говорити на них клієнти, це якость про інше) ми, листоноші, як добрі друзі: люди душу нам відкривають, історії своїх хвороб розповідають... А для літніх людей листоноша — це довгоочікуваний гість, якого зустрічають, як рідну людину. Є в мене на ділянці така підопічна Галина Миколаївна. Я нерідко на її прохання купую їй ліки, продукти. Ну, як не допомогти літній людині?

Загалом, бути сьогодні листоношою — особлива праця, і це не про заробітню платню, вона невеличка, це про людей...".

*На фото філателісти в Музеї пошти на Лівобережному поштамті в Києві і символ листонош - Поштарка Лариса Іванівна)))). червень 2025. Укрпошта, дбайте про своїх поштарів і зарплатню вже потрібно підвищити!