Еліту будь – якого народу становлять особистості творчі, яскраві, мислячі. Щоб це потенційне національне багатство зберегти й примножити, необхідно вміти розпізнавати, знаходити і підтримувати дітей і молодь, які мають в собі ту іскру таланту, яка розвинеться і засяє на небосводі майбутнього. Одним з таких діамантиків є юний художник, онук відомого киянина, українсько-французького художника, графіка і скульптора Сергія Михайловича Чепика - Данило Ноздря. Якщо ви введете в пошукову систему інтернету це прізвище, то будете приємно враженні, адже в свої 12 років Данило вже доволі відомий і працьовитий художник, який йде по стопах своїх родових традицій і продовжує їх. На своєму авторському сайті юне обдарування пише, цитуємо: "Мене звати Данило. Я народився 5 вересня 2009 року в Києві. Малювати почав три роки тому. Мені дуже подобається вивчати історію живопису, та у своїх роботах я не люблю копіювати стиль відомих митців. На моїх картинах ви бачите, те як я відчуваю навколишній світ: мої емоції та почуття, пейзажі рідної України та враження від подорожей. Серед моїх пращурів було багато відомих людей: військовий товариш гетьмана Івана Мазепи Максим Галузевський, перший перекладач Біблії українською мовою Пилип Морачевський, а також всесвітньо відомий художник-імпресіоніст Сергій Чепик, який жив і творив у Франції".

Картини Данила свого часу високо оцінив Народний художник України Володимир Слєпченко, підтримує його талант і відомий художник-живописець, Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Валерій Франчук, готуючи разом із Данилом на 25 листопада спільну виставку картин, якій передувала виставка в музеї історії Києва 16 листопада 2021 року, приурочена до дня пам'яті Сергія Чепика, який пішов з цього світу у 2011 році. Виставку відвідали відомі митці України, серед яких актриса театру, художній керівник театру КХАТ Катаріна Сінчілло та заслужений артист України Віктор Кошель; художник-графік Михайло Заворотній, поетеса Вікторія Антонович; автохудожник і ілюстратор, Передвижник 21 століття Віктор Зінченко; художник-живописець Валерій Франчук з дружиною; Заслужений журналіст України Сергій Комісаров...Вечір провела Тетяна Морачевська-Кремешна. Як це було, дивіться у нашому відеосюжеті.

З досьє редакції:

Сергій Михайлович Чепик (24 червня 1953, Київ - 18 листопада 2011, Париж) - україно-французький художник, графік, скульптор, ілюстратор. У 1987-му серія Чепика «Записки з Мертвого дому» (1979-1987) була заборонена до показу. Створені на основі спостережень в божевільні картини були запідозрені тодішньоою номенклатурою у політичних колізіях і паралелях на життя радянського суспільства, за це був заборонений в СРСР, а вже через три місяці після еміграції його серія з Мертвого дому була удостоєна Гран-прі на виставці в Паризькому осінньому салоні. У серпні 1988 виїхав до Франції. Жив і працював у Парижі. Похований на цвинтарі Монмартр. У 1989 був удостоєний призу Monaco City Award на Міжнародній виставці сучасного мистецтва в Монте-Карло.

З 1988 провів 25 персональних виставок у різних країнах Європи. Серед них виставка в Парижі в галереї Guiter (1998), ретроспективна виставка в Roy Miles Gallery (Лондон, 1990), презентація портрета баронеси Маргарет Тетчер і Рудольфа Нурієва (1993), виставка «Голгофа» у Gatto Gallery (Лондон, 1999), виставка «Війна і мир» у Центрі П'єра Кардена (Париж, 2004).

У 2005 виконав цикл картин: «Я є», «Шлях», «Істина» та «Життя» для собору святого Павла в Лондоні.

Роботи художника зберігаються в музеях та приватних колекціях в Росії, Франції, Великої Британії та інших країнах. Сергію Чепику замовляла праці, зокрема свій портрет прем'єр-міністр Великої Британії Маргарет Тетчер. Він автор останнього портрета Рудольфа Нурієва, з яким дружив.

У 2012 році вийшов на екрани український повнометражний документальний фільм режисера Лесі Мацко - «Сергій Чепік».

Цей фільм разом з 11 іншими у 2011 став переможцем конкурсу кінопроєктів на отримання державного фінансування, що його проводило Державне агентство України з питань кіно та отримав 100-відсоткове фінансування.

Як влучно сказала Тетяна Морачевська-Кремешна: "Художник нікуди не йде з землі, він знаходить своє втілення у своїх нащадках і Сергій Чепик теж знайшов учня і того, хто примножить творчість - Данила". 

"Дивуюся і, водночас, щиро радію за цього київського школярика! Ось головні емоції, які мене буквально переповнюють", – говорить фундатор Національної програми «Міс Україна» Сергій Матяш.

"Обдаровані діти в будь-якому суспільстві мають розглядатися як національне надбання й розраховувати на особливі соціальні права. Такі діти повинні бути об'єктом спеціальних педагогічних і соціальних програм, оскільки найбільші сподівання на покращення умов життя й розквіту  нації і народу пов'язані саме з обдарованою молоддю, тому радію від того, що Данило має підтримку і цей приклад, дай Боже, буде заражати добром і творчістю інших. Помітили талант, помітили пристрасть дитини? Включайтеся, допомагайте розвивати!

І хотілося б згадати тут чудовий вірш нашої сучасної української поетеси Надії Красоткіної

Талант — це здібності природні,
Обдарування, справжній хист.
Хоч ти не бачиш їх сьогодні,
Бо ще малий на вік і зріст,
Та є в тобі обдарування,
Вони у кожного з нас є.
Лише потрібне намагання
Знайти в своїй душі своє.
Ну, щось таке, що серцю миле,
Що ти робив би день і ніч.
І був від цього ти на крилах,
Й завжди б летів зорі навстріч.
Це може бути що завгодно:
Малюнок, пісня чи шиття.
Те, що для серденька природно,
На що поклав би ти життя." - автохудожник і ілюстратор Віктор Зінченко.

Хлопчик доволі скромний і ніяковіє від уваги дорослих митців, його слова скоріше на полотнах, де в яскравих кольорах постають перед нами мрії і краса Життя.  "Я маю бажання, аби шанувальники сучасного образотворчого мистецтва, розглядаючи мої картини, ставали добрішими у ставленні одне до одного. Адже наше життя – чудове! І це видно на моїх картинах…".

Наталія Костилєва.

далі буде