24 травня Православні люди всього світу вшановують рівноапостольних Кирила та Мефодія, вчителів і філологів слов’янських. Якщо ми відкриємо будь-яку книгу кирилицею, побачимо системну працю філологів, які у кожну літеру заклали не лише цивільний, а в першу чергу духовний контекст. Недаремно кожна літера, це Слово, а Слово, як ми знаємо - це Бог і Божий дар.

Рідні брати Кирило та Мефодій народилися в місті Солуні (сучасні Салоніки, Греція) у родині знатного вельможі у першій третині IX сторіччя. З дитинства велике значення надавалося їхній освіті. Так Мефодій, отримавши домашнє виховання, вступив до військової служби за прикладом свого батька. Завдяки своїм талантам і здібностям він дослужився до звання стратега. Протягом 10 років Мефодій був архонтом однієї з провінцій Македонії, заселеної слов’янами. Згодом, віддалившись від мирських справ, він став ігуменом монастиря Поліхрон. 

Кирил (в миру Костянтин) навчався при константинопольському дворі разом з юним імператором Михайлом III. Під керівництвом знаменитого Фотія він освоював словесні науки, логіку, філософію та математику. Кирил добре володів багатьма мовами: слов’янською, грецькою, арабською, латиною та івритом. Вступивши в духовне звання він став патріаршим бібліотекарем в соборі Святої Софії, викладав філософію у столичному університеті. Через деякий час Кирил приєднався до свого брата Мефодія у монастирі. Саме там, за деякими даними, і була створена слов’янська абетка, мета якої було нести Слово Євангелія по всій землі Словян