Весна летить в мою діру віконну,
І я стою напроти хуртовин,
У ній щось є… Таке святе, іконне,
Далеке є, неначе височінь!
Ще пахне дим снігів у талих іскрах,
І аромат гіркий, як ранній плід,
Це тільки вступ до молодої пісні,
Який зорав останній білий слід.

Весна ще там, вона ще не зігріла,
Ручай крихкий, б’є льодом береги,
Як ранній птах, вона у вись злетіла,
Ось-ось впаде додолу, бережись!

Віталій Пригорницький