Антоніна Меркушева: Як все починалось? Мабуть, як і у більшості творчих людей – з дитинства))). Дивлячись на творчість матусі, завжди захоплювалась її картинами, виробами з глини, та іншими роботами, вона в мене заслужений майстер-кераміст України. Пам’ятаю, як ще в три роки вона давала мені шматочок глини в руки і я ліпила, відчувала, наскільки вона пластична і гнучка в руках і що я можу створити будь-що… Це і стало моїм натхненням, надходженням, і бажанням теж займатися творчістю. Я вже в 7-му класі точно знала, що хочу стати саме художником.

Але оскільки мені теж з дитинства подобалось робити зачіски, і тим паче зачіски я почала робити, ще раніше, з класу третього почались мої експерименти. Спочатку на сусідці, потім згодом на собі, а першою моделлю була, та й залишається для мене сестра))). Згодом все це переросло в постійні мої екстравагантні зачіски в тому числі і афрокосички. Тоді ще ця зачіска була зовсім незвичною у нас в країні))). Рідні і особливо деякі вчителі мене не дуже сприймали... А мама завжди підтримувала в екстраординарному моєму вигляді. Її постійно викликали до школи, а потім і в коледж за мої косички, колір тощо)))... Але тут головне бути собою і знати, що якщо навіть ти виглядаєш не як усі, ми маємо на це право, право бути собою.

З вступом до коледжу не було питань. Зрозуміло що це буде щось з мистецтвом. Вступила я на "художню кераміку". Вже тоді в мене питали, а чому не на перукаря? Але, вищої освіти просто у перукаря не може бути – це фікція, для мистецтва потрібно мистецтво, освіта і розуміння гармонії, фундамент класики, а не просто ремесло)). Отож, обрала я класику, яка дала фундамент для експериментів, а паралельно з перших курсів почала подавати оголошення в соцмережах і пропонувати моделям взяти участь у моїх експериментах, а також оголошення про надання послуг зі створення зачіски - так почали з’являтися перші гроші за те, що я люблю))). Першими платними зачісками стали випускні))). Цікаво )) …Почалась кар’єра майстра по зачіскам. Але ж я художник і ця думка не відпускала мене... Я почала творити на головах дива... Натхнення черпала з навчання. І з волосся робила і вази, і музичні інструменти, це все фільмувала на фото. Так і народилась моя перша колекція "Літературна зачіска". З назвою і презентацією мені допоміг журнал "Стіна", з вами була моя і перша велика персональна виставка, перші інсталяції і створення мистецтва живими образами. Це був перший мій великий і багатозначимий для мене урок, який дав натхнення на всі подальші мої колекції.

Тут і почалось, рік за роком все нові колекції: "Осіння фантазія", "Зимова казка", "Сьогодення в стилі Рококо". Коли я закінчила навчання у вузі, в мене вже були свої постійні клієнти. Але мені потрібно піти навчатися на перукаря, хотіла дізнатися ще й теоретично, як це бути майстром, якісь технічні можливості, термінологію – все те, що поєднує теорію і практику, та й, як виявилося в нашій країні, скільки б таланту і фантазії, енергії і креативності ти б не мала, без «папірця» на роботу не всюди беруть… Все пішло на користь, адже на навчанні, я звичайно багато чого нового дізналась, а ще отримала досвід передачі знань з того, що вмію сама, іноді вчила своїх одногрупників тому що сама вмію.

Захистила диплом, і взяла участь в таких конкурсах "Кубок Києва з перукарського мистецтва", та " Кубок України з перукарського мистецтва".
Згодом випустила колекції "Японія-ко", "Танок ідей",... Та постійно працювала на фото проектах "dreamwey". З часом зрозуміла що цього мені замало, переросла, потрібно було розширювати кордони, не варитися в тому ж соку.... Потрібно далі вчитися і здобувати нову професію і все це вплітати в образи. Коли створюєш зачіски на фото-проектах часто залежиш від візажиста – ви команда, яка має відчувати одне одного, немов єдине ціле, для творчості не завжди так виходить, адже словами іноді важко передати, що ти бачиш в кінцевому вигляді... Так я здобула професію "візажист". І попрямувала працювати за кордон.

Також на фото-проектах, але вже я робила повністю образ і зачіску і макіяж, і апробацію пройшла моя нова Колекція шкіряних аксесуарів "Pull-up". (Мені з дитинства подобалось переробляти прикраси, і ми з сестрою самі переробляли старі речі на нові, щось додавали, десь відрізали). Тепер я могла створити весь образ, усю живу картину: зачіска, макіяж, одяг, аксесуари, навіть навчилась виставляти плани і знаю, де і в якому антуражі модель розкриється і буде повна картина.

З поверненням в Україну, мені запропонували викладацьку діяльність, від чого я не могла відмовитись. Викладала у школі "Образотворче мистецтво", та "Кераміку", паралельно почала створювати не тільки вже колекції образів, але й аксесуарів професійно. Як, наприклад, "Сузір'я мрії", колекція весільних образів, а лінійку прикрас в зачіски також я назвала колекція "Сузір'я мрії". З деякими пропозиціями знову попрямувала за кордон. Там численні майстер-класи з зачісок, навіть в дитячих садках та "Тіціях". З недавнього часу маю ще пару годин викладацької діяльності в художній школі, предмети "Живопис, Малюнок, Композиція". Паралельно багато колег хотіли в мене навчитися майстерності зачісок, а оскільки мені подобається ділитись тим що я сама вмію, почала викладати курси за напрямом: "базові зачіски", "вечірні зачіски", та багато інших... Мені подобається займатись декількома видами діяльності, одна надихає на іншу, в одній я відпочиваю від іншої. Багатогранність – це щастя, це те, що розвиває і не дає застійності, ти весь час в русі, весь час мандруєш світом фантазії від чого настрій і натхнення роблять тебе оптимістом ;) .
Тож по сьогоднішній день, я займаюсь : викладацькою діяльністю (художня школа, та курси по зачіскам), виготовляю дизайнерські (прикраси, аксесуари), та постійно працюю (майстром по зачіскам, візажист, бровіст), це все в Європі називають одним словом "Estetist". 

З досьє редакції:
Команда журналу «Стіна» вже 8 років працює з естетістом Антоніною Меркушевою, разом ми створюємо революцію в мистецтві, коли поєднання різних стилів провокує, підштовхує людей до прекрасного, до свого внутрішнього світу і самовираження. Уявіть собі чорно-білі фентезійні образи від нашого художника Віктора Зінченко, які підкреслюють живі моделі в чорно-білих візерунках, немов все те, що на полотні оживає, трансформується в жіночий образ і вплітає екстаз від мистецтва в саме життя. Так народжується пристрасна, чуттєва, емоційна гармонія того, хто дивиться на витвір мистецтва і того, що в нього закладено, того, хто творить…
До речі, наступна наша зустріч і творчі живі картини від Антоніни Меркушевої ви зможете побачити 8-10 лютого 2018 року на виставці Медвін в КиївЕкспоплаза ;) 

Розмову вела Анастасія Правдивець
Всеукраїнський молодіжний журнал «Стіна»