Жити в часи, коли улюблені класики є твоїми сучасниками - естетичне задоволення. Люблю Дмитра Павличка, за його історію, гумор, за те, що навіть наші дивні візерунки посміхають його і він завжди впізнає і чекає в гості, як ми чекаємо його нових книг. Люблю його за те, як вміє він читати мені "свою негритянку" і розповідати, ні, не про політику і те, що пережито, а про Життя, з його великою силою мудрості, досвіду і висновків.

А ще... Вийшов третій том його спогадів, за що велика подяка видавництву Ярославів Вал. Том вже відкрито..