Как красиво природа разрисовала зебр… Не бывает одинакового рисунка у них, так и у Антонины Меркушевой в её новой работе в чёрно-белых тонах в рамках выставки Мэдвин был свой индивидуальный подход к каждому человеку, лицу, глазам, взгляду… Глядя на такую красоту начинаешь мысленно художественно и сам творить, включаешься:)

В этот раз Антонине удалось удивить и даже поразить моё воображение!) Вначале, когда ты не ожидаешь такого «зрелища» - немного «ошарашиваешься» но потом, всматриваясь в общий фон рисунка лица, в каждую линию & ... Читати далі »

Жити в часи, коли улюблені класики є твоїми сучасниками - естетичне задоволення. Люблю Дмитра Павличка, за його історію, гумор, за те, що навіть наші дивні візерунки посміхають його і він завжди впізнає і чекає в гості, як ми чекаємо його нових книг. Люблю його за те, як вміє він читати мені "свою негритянку" і розповідати, ні, не про політику і те, що пережито, а про Життя, з його великою силою мудрості, досвіду і висновків.

А ще... Вийшов третій том його спогадів, за що велика подяка видавництву Ярославів Вал. Том вже відкрито..

... Читати далі »