30 июля 2021 года в рамках юбилейной 20-й выставки Передвижников 21 века "Лица людей. Лица городов", которую организовал журнал "Стена" в Броварском краеведческом музее открылась экспозиция пленэрных работ художников в поддержку сохранения и возвращения народу Украины культурного и исторического достояния - усадьбы Модзилевской-Терещенко на бульваре Шевченка, 34 в Киеве, которую незаконно пытаются разрушить, превратив в очередной офисный центр. В экспозиции представлены картины Татьяны Кугай, Валентины Плавун, Иванны Гавриш, Светланы Шиль, Инессы Гашинской, Светланы Клименко, Эдуарда Межула и эскиз Виктора Зинченко; ансамбль из картин дополняют фотографии художников с пленэра у усадьбы, ф ... Читати далі »

Родному для Руси Громовержцу посвящается несколько праздников, таких дней в старых календарях по старому стилю отмечается два – День Перуна и Вышний День Перуна. Кто говорит, что Вышний (главный) праздник – это июльский день, а кто на начало августа опирается. Перун Громовержец был покровителем воинов, богатырей, ремесленников. Глядя на особые приметы, понимали, какая погода ожидает в ближайшее будущее, куда год клонит, какие на Небе может предзнаменования Громовник посылать. Посему следили за молниями и громами, которые могли в дни почитания Перуна объявиться в небе. Очень любит Батюшка Перун Мир Яви, оберегает его как зеницу своего Ока. Перун — бог грома и молний, повелитель дождя, являющийся главой пантеона сла ... Читати далі »

В настоящее время это знаковое сражение почти забылось… А ведь это ключевая победа определила судьбу всей Европы и Азии.

В 1572 году Девлет Гирей (Девле́т I Гера́й) - крымский хан, двоюродный брат османского султана Сулеймана Великолепного,  собрал невиданную по тем временам военную силу — 120.000 человек, в числе которых 80 тысяч крымчан и ногайцев, а также 7 тысяч лучших турецких янычар с десятками артиллерийских стволов — по сути, спецназ, элитные войска, имеющие богатый опыт ведения войн и захвата крепостей и направился на Русь, заранее начав «делёжку шкуры ... Читати далі »

Народный праздник «Финогеев день» отмечается 29 июля (по старому стилю – 16 июля). Другие названия праздника: «Финоген», «Волотки на бородки», «Зажинки». В этот день лето перешагивает зной и поворачивает к осени. Считалось, что ко дню Афиногена, или Финогея, как его называли на Руси, лето проходит самую знойную пору. С 29 июля летняя жара уходит, деньки еще теплые, но уже нет изнуряющего зноя, да и ночи становятся прохладнее, что чувствуется сейчас. 29 июля по лесу ходит Заря и подбирает обронённые птицами перья, поэтому люди в этот день в лес не ходили. Ещё нельзя было рубить дрова, собирать ягоды, грибы, а возле леса – шуметь и кричать. Приметы этого дня полезные, н ... Читати далі »

30 липня 2021 року о 14-00 в Броварському краєзнавчому музеї вперше в історії України відбудеться урочисте відкриття художньої експозиції присвяченої 150-річній садибі родини Терещенків на бульварі Тараса Шевченка, 34/11, в Києві

Родина відомих цукрових магнатів - Терещенків зробила вагомий внесок у розвиток духовності, культури, мистецтва й освітнього життя України, вона залишила по собі чимало цікавих будівель, які сьогодні є власністю народу України і за Законом мають охороня ... Читати далі »

Всесвітній день китів і дельфінів було засновано в 1986 році, після того, як Міжнародна китобійна комісія ввела заборону на китовий промисел. Щорічно цього дня різноманітні природоохоронні групи, пробудженні люди та організації проводять акції і демонстрації на захист китів, дельфінів та інших морських ссавців. Головна мета цього дня полягає в залученні уваги громадськості і світової влади до питань захисту всіх морських ссавців. Згідно з даними Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) і доповіді Зоологічного товариства Лондонської Живої Блакитної планети, кількість морських ссавців, птахів, риб, рептилій та інших тварин, що мешкають в Світовому океані, за цей період скоротилася до 49%. Окрім в ... Читати далі »

Мандрувати можна різними способами, як і пізнавати різні культури і звичаї національних держав. І допоможе в цьому народна кухня. Україна може гордитися тим, що задовольнить смак навіть найпретензійнішого гурмана, а наші застілля описані Гоголем в його «Вечорах на хуторі поблизу Диканьки» – це окрема історія і творчість, що і казати, наш народ знає тяму в їжі і відрізняється гостинністю. Спрадавна хліборобський народ, відтак і традиційна українська культура  ґрунтується на цінностях хліборобської праці та шануванні хліба, та ще й за всю історію завойовань, входження у склад різних імперій, народ примудрився не лише не втратити свою автентичність, але й асимілювати звичаї інших народів ... Читати далі »

Помнишь, как в нашей любимой книге Конкордии Антаровой "Две Жизни": "В жизни есть только один путь: знание. Знание раскрепощает человека"? Это ведь о тебе, о том избранном Пути и нашем журнале, о знании, не как информации, а как о полученном опыте и вынесенных из него уроках, которыми ты так щедро делишься с миром. Спасибо! Спасибо за совместный сотворческий Путь, заботу, Любовь. Многая лета и Любви, тебе, наш Главный Редактор и Друг!

Пусть тот выбранный и благодарный Труд станет не только Радостью, вдохновением и развитием, а и оберегом Жизни, оберегом от всего разрушающего и недо ... Читати далі »

16 липня у народному календарі прозвали Маків день, а у церковну - це день святих Мокія і Демида. Маків день - це для Русі не лише символіка, це підготовка до збору врожаю, в цей день наші пращури заготовляли мак для струдлів, пирогів, для куті, яка є не лише смачним гастрономічним блюдом, але й сакральним символом добробуту родини, землі і Роду. З самого ранку в Маків день чоловіки вирушали на косовицю, а жінки на збір маку. Відомо, що насіння маку снодійним ефектом володіє. Коли додому приходили, жінки сипали його перед вхідними дверима, захищаючи таким чином оселю від нечисті. Вірили, що якщо відьми з відьмаками в будинок надумають пробратися, то переступивши через макове насіння, заснуть і не пройдуть. Після цього хаз ... Читати далі »

Колекціонування поштових марок, карток, конвертів вже друге століття поспіль - це ціле мистецтво і просвітництво, адже з колекцією приходить вивчення, пізнання і зберігання культури і історії. Недаремно серед відомих колекціонерів президенти, королівські родини, письменники і науковці. До речі, спочатку колекціонерів поштових марок називали аж ніяк не філателісти)), а маркомани чи "тембромани", від «тембрологія» (від французького слова timbre — поштова марка). Коли зрозуміли, що так звані колекціонери поштових марок не стільки вивчають їх, скільки збирають для зовсім інших цілей, скажімо, обклеювання кімнат, нове захоплення охрестили «темброманією» («ма ... Читати далі »